Ей совсем не хотелось с ним разговаривать больше. Динка захлопнула дверь оставляя папу следящим за движением мерцающего экрана.
- Новости, старости: все как обычно.
Динка скользнула на кухню, пробежала глазами заставленные полки холодильника и принелась мыть вечно грязную посуду.
Под шум воды, важно намыливая тарелки, девочка задумалась. Динке правда нужен был папа- большой, смелый, пример настоящей христианской жизни.
- Только вот где он, этот папа, а?
Тарелки стояли аккуратно в ряд. Спокоиствие прервал громкий голос мамы, вошедшей в кухню.
- Динка, ты опять не переоделась? Ну кто моет посуду в белом? Одень хоть передник.
Мама всунула в руки девочки фартук.
- Да, нет. Я уже кончила.
Динка вытерла руки об юбку.
- Библию чтоль почитать? Не охота.Плюс я уже читала, утром.
Она взвешивала в голове свои возможности.
- Доделать Английский…поесть мороженного- ато Ваня съест и больше не будет…проверить электронную почту…посмотреть фильм? НЕХОЧУ. А на улице жарко.
Сентябрь, но в Калифорнии погода ещё совсем летняя. По улице куда-то мчались машины. Люди, в аккуратных рубашках мальчики , очаровательные девчата в платецах и их родители с важным видом спешили в церковь.
Воскресение же.
Динка уставилась в никуда а потом устало уронила голову на колени.
ASK,
Sacramento, USA
Я люблю Господа. С детства читатель, пишу отчасти для школы а больше потому что нравится. Учусь жизни, любви, творчеству... Если у вас есть советы, комментарии; буду очень рада слышать.
Прочитано 1345 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Жизнь ?
Да уж, как есть... Комментарий автора: Жизнь. Жалко что так.
Татьяна Алябьева
2010-09-19 16:20:38
У вас, несомненно, есть писательский дар! Комментарий автора: Спасибо за доброе слово. Не представляете сколько значат первые пятерки для первоклашки. Всё что у меня есть Божье. Надеюсь я научусь славить Его во всем.
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.